Деталі
Вівторок, 16 лютого 2016, 00:34
Share

BPDВ рамках кримінального провадження № 12015270210000327 адвокатам Кантуру Олександру Анатолійовичу та Кузьменку Ігорю Миколайовичу були видані доручення для здійснення захисту за призначенням від 22.09.2015 року № 1256/15 та від 30.09.2015 року № 1317/15. Адвокати були залучені для здійснення захисту клієнтів, які обвинувачувалися у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, передбачених ст. 309 ч. 2, ст. 307 ч. 2, ст. 311 ч. 2 КК України, а саме: незаконне виготовлення та зберігання без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.307 КК України; незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України; незаконне придбання та зберігання прекурсорів у великих розмірах з метою їх використання для виготовлення наркотичних засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Завдяки погодженій правовій позиції адвокатів та клієнтів під час розгляду справи в суді вдалося визнати недопустимими ряду доказів, якими сторона обвинувачення обгрунтовувала вину клієнтів у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 309 ч. 2 та ст. 311 ч. 2 КК України, оскільки вони були здобуті з грубим порушенням права на захист обвинувачених. Завдяки професійним діям захисників Кантура О.А. та Кузьменка І.М. на стадії судового провадження вдалося встановити, що стороною обвинувачення не доведено участі обвинувачених у скоєнні ними злочинів передбачених ч.2 ст.309 КК України та ч.2 ст.311 КК України, тому суд прийшов до висновку про виправдання обвинувачених за обвинуваченням в цій частині. Відповідно до вироку Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.01.2016 року підзахисних адвокатів Кантура О.А. та Кузьменка І.М. визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч. 2 КК України та, з урахуванням їх непогашеної судимості за попередніми вироками, призначено покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі. В частині обвинувачення за ч.2 ст.309 КК України та ч.2 ст.311 КК України клієнтів визнано невинуватими та виправдано за недоведеністю винуватості їх у вчиненні злочинів.