Як виявити психологічне насильство у сім’ї ?

Деталі

1363174468 У сучасному світі насильство у сім’ї зустрічається досить часто. Не завжди насильницькі дії виражаються у формі нанесення фізичних травм, найчастіше вони пов’язані із тиском одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї. Про те, як виявити психологічне насильство у сім’ї, як реагувати, розповідають юристи Ніжинського місцевого центру з надання БВПД.

Нагадуємо, що 07 січня 2018 року набув чинності закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», де передбачені жорсткіші покарання для кривдників, у порівнянні із законом "Про попередження насильства в сім’ї", який майже 17 років передбачав заходи та повноваження органів державної влади у сфері запобіганні та реагуванні на факти застосування фізичної сили в родинах, бо в реальному житті постраждалі найчастіше залишались сам на сам зі своєю проблемою.
Із внесеними законодавчими змінами право на всі види безоплатної вторинної правової допомоги отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також - для дітей.
Під домашнім насильством тепер розуміється будь-яка дія фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь. Постраждалими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні (наречені, подружжя, колишнє подружжя, мати, батько, діти, їх батьки, брати, сестри, нерідні батьки, опікуни, піклувальники, їхні діти, прийомні діти, діти-вихованці, інші родичі до двоюрідного ступеню зв’язку, особи, які спільно проживали або проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, їх діти та батьки) та особи, які проживають разом (будь-які інші родичі, люди, які пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки).
Кривдником може бути особа будь-якого віку, статі, соціально-економічного статусу, раси, етнічного походження, професії, рівня освіти чи віросповідання. Вони не завжди гніваються чи ворожі, можуть бути чарівними, приязними, люб’язними. Кривдник намагається зменшити, ігнорувати реальність насильства — повторюваність, частоту скоєння, серйозність, наслідки. Він заперечує факти насильства, стверджує, що нічого не сталося, використовуючи фрази, в яких домашнє насильство виглядає як сварка.

Типові причини агресивної та насильницької поведінки людини: алкоголізм, наркоманія, психічне захворювання, систематична агресивна поведінка, дитячі психологічні травми.

Найбільш гостро проблема насильства в сім’ї постає перед неповнолітніми громадянами через вразливість дітей до насильства. Це пояснюється їх залежним становищем по відношенню до дорослих (батьків, опікунів, вихователів, вчителів), а також фізичною, психічною та соціальною незрілістю.

До різновидів психологічного насильства над дітьми, зокрема, належать:
1) використання «привілеїв» дорослих: покарання та поводження з дітьми як із рабами, слугами, підлеглими, своєю власністю; відмова повідомляти про рішення, що стосуються відвідин та опікунства;
2) залякування: використовування своїх переваг - росту, розмірів та сили; навіювання страху за допомогою розповідей, дій, тестів, поглядів; крики, стресогенна поведінка; погрози покинути дитину; самогубства; заподіяння фізичної шкоди дитині, іншим людям, тваринам, рослинам тощо; погрози розлюбити дитину; загроза суворого покарання Богом, судом, поліцією, школою, спецшколою, притулком, родичами та психіатричною лікарнею; приниження; використання скарг для тиску на дитину.

Нерідко буває важко виявити, чи мало місце в ситуації насильства в сім’ї психологічне насильство. Ознаками такого насильства над дітьми можуть слугувати: замкнутість; демонстрація повної відсутності страху; неврівноважена поведінка; агресивність, схильність до нищення й насильства; уповільнене мовлення, нездатність вчитися; надто висока зрілість та відповідальність у порівнянні зі звичайними для цього віку; уникання однолітків, бажання гратися лише з маленькими дітьми; занизька самооцінка; тривожність; страх фізичного контакту, острах іти додому; депресія, спроби самогубства; нав’язливі страхи (фобії); насильство по відношенню до свійських тварин, та взагалі до більш слабших істот.

Як правильно реагувати на виявлені ознаки насильства над дітьми у школі чи лікарні? Коли освітяни і медичні працівники виявлятимуть факти домашнього насильства у дітей, вони повинні повідомити про це службу у справах дітей та Національну поліцію не пізніше ніж за 1 добу, організувати роботу практичного психолога або соціального педагога із постраждалими дітьми.

До повнолітнього, який здійснив домашнє насильство, разом із основним покаранням, можуть застосувати такі заходи:
- заборона перебувати вдома у потерпілого;
- обмеження спілкування з дитиною, якщо насильство було направлено проти неї або скоєне в її присутності;
- заборона наближатися до будинку, роботи або інших місць, де часто буває потерпілий;
- заборона контактувати з потерпілим, у тому числі, за допомогою месенджерів або інших людей;
- направлення на програму для кривдників.
Потерпіла особа може вимагати від кривдника компенсації: витрати на лікування, отримання консультацій, оренда житла, періодичні витрати на її утримання, дітей чи інших членів сім’ї.

За отриманням консультації та захистом своїх прав звертайтеся до Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (м. Ніжин, вул. Богуна, 8 (3-й поверх) або за телефоном (04631) 7-16-15) та його структурних підрозділів ( бюро правової допомоги ), а також за номером цілодобової телефонної лінії – 0 800 213 103.

   
© 2015 Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області | При використанні матеріалів сайту посилання обов'язкове
Розробка: Троценко Сергій | [email protected] legalaid.gov.ua