Правові аспекти шлюбного договору

Деталі

001contrac0 680x340Сімейним кодексом України питанню порядку укладення, змісту та форми шлюбного договору присвячено главу, яка визначає окремий порядок визначення у шлюбному договорі правового режиму майна подружжя, користування житлом, а також права на утримання.

Шлюбний договір - це, перш за все, угода про вирішення спірних питань життя сім’ї, укладена між особами, які вступають у шлюб, або подружжям. Отже, з самого визначення шлюбного договору вже випливає той факт, що він може бути укладений як до вступу у шлюб особами, які мають намір одружитися, так і після шлюбу - подружжям.

Згідно зі ст. 94 Сімейного кодексу України шлюбний договір укладається у письмовій формі й підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Сімейним кодексом України передбачено, що шлюбним договором регулюються лише майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки, а також майнові права та обов’язки подружжя як батьків.

Згідно з частиною третьою статті 93 Кодексу шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми. Отже, подружжя не зможе, як раніше, передбачити якісь обов’язки особистого характеру по відношенню один до одного, а також особисті немайнові відносини між ними та дітьми.

Окремим аспектом необхідно відмітити те, що шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені СК України .

Сімейний кодекс України передбачає, що сторони у шлюбному договорі можуть визначити, зокрема: а) правовий ре¬жим майна (ст. 97 СК України); б) порядок користування житлом (ст. 98 СК України); в) право на утримання (ст. 99 СК України).

Зокрема, по –перше, у шлюбному договорі може бути визначене майно, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу.

Сторони шлюбного договору можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 Сімейного кодексу України і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них а також про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу.

У шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб.

Сторони можуть включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.

По-друге, якщо у зв'язку з укладенням шлюбу один із подружжя вселяється в житлове приміщення, яке належить другому з подружжя, сторони у шлюбному договорі можуть домовитися про порядок користування ним. Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї, а також можуть домовитися про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.

По-третє, сторони шлюбного договору можуть домовитися про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором а також може бути встановлена можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації

Крім того, якщо у шлюбному договорі визначені умови, розмір та строки виплати аліментів, то в разі невиконання одним із подружжя свого обов'язку за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Щодо набрання чинності договором, то статтею 95 Сімейного кодексу України визначено, що в тому разі, якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу. Якщо ж шлюбний договір укладено подружжям, то він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення, про що має бути зазначено в тексті договору.

Діюче законодавство визначає, що одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Якщо подружжя вирішить за взаємною згодою змінити умови договору то відповідна угода повинна бути посвідчена нотаріально.

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.. 101 Сімейного кодексу України одностороння відмова від шлюбного договору також не допускається. Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.

Крім того, на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.

Підсумовуючи слід зазначити, укладення шлюбного договору - не обов’язок, а взаємне рішення осіб врегулювати питання життя сім’ї на власний розсуд, а тому вирішувати питання про доцільність та актуальність укладання «шлюбного договору» між подружжям належить виключно Вам.

Нагадуємо, що для отримання правової допомоги можна звернутися до Городнянського бюро правової допомоги за адресою : м. Городня, вул. Чернігівська, 7 за телефоном: (04645) 2-10-55 та (04645) 2-10-57 , або до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: м. Чернігів, пр.-кт. Миру, 49-а, тел: (0462) 77-51-68.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103

   
© 2015 Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області | При використанні матеріалів сайту посилання обов'язкове
Розробка: Троценко Сергій | [email protected] legalaid.gov.ua